1. ОУП вважає, що для збереження і плекання національних традицій та піднесення національної свідомості українців у Польщі необхідно вести культурно-освітню працю, основану на духовних надбаннях українського народу. Важливе завдання ОУП – це вивчання наявних обставин та можливостей ведення культурно-освітньої праці в українських середовищах, а також справжніх потреб та готовності українських громад брати участь
у такій праці.

2. Основну культурно-освітню працю ОУП розвиватиме в міцнiших, переважно міських, українських середовищах на базі існуючих домівок – осередків української культури. У сільських місцевостях та містах, де нема своїх приміщень, ОУП робитиме заходи для використання у своїй культурно-освітній праці громадських приміщень та домівок інших суспільних організацій, а також прицерковних приміщень. Ланки ОУП при організуванні культурно-освітньої діяльності братимуть до уваги факт існування щораз кращих комунікаційних можливостей швидкого переміщування людей, що дає змогу включати до цієї праці осіб, що проживають на більших відстанях від центру культури.

3. Форми культурно-освітньої праці у світлицях, домівках і осередках української культури ОУП залежатимуть від вищезгаданих вже можливостей та потреб місцевої громади. Ініціатива й остаточне рішення у цій справі залежатиме передусім від місцевих діячів ОУП, яким на допомогу підуть сильнiші осередки культури та Центр української культури у Польщі. У розпорядженні гуртків Об’єднання будуть можливі такі форми культурно-освітньої діяльності:

а) бібліотеки й читальні та зв’язане з ними читання книжок і преси,

б) передплата преси і розповсюдження книжок з України,

в) лекції, доповіді і зустрічi з видатними людьми науки й культури,

г) курси української мови, семінарії та популярно-наукові сесії,

д) відзначення національних свят та ювілейних дат (напр.: День Незалежності, Свято соборності України, Шевченківське свято, Свято матері),

е) культурно-розважальні заходи (напр., ялинка для дітей, Святвечір, «Маланка», танцювальна забава тощо,

є) групові мандрівки, спорт та інші форми культурного відпочинку,

ж) розповсюдження касет з записами українських виконавців з Польщі та України, інформацій про українські сторінки та адреси в мережі Інтернет.

4. Для кращого розвитку культурно-освітньої праці ОУП стремітиме до створення Центру української культури в Перемишлі на базі приміщень існуючого там будинку «Народного дому», який повинен бути повернутий правовому власникові – українській громаді. В перемишльському культурному центрі могли б знайти приміщення: центральна бібліотека й архів ОУП. Тут могли б діяти професійні або самодіяльнi художні колективи
й ансамблі, професійний український театр, капела бандуристів, народний хор, фольклорні
й естрадні групи. До завдань культурного центру належало б ведення інструкторсько-методичної праці, організування курсів для художніх керівників аматорських гуртків, влаштовування культурно-мистецьких заходів. У здійснюванні своїх завдань перемишльський культурний центр мав би найкращі можливості співпраці з культурними центрами в Україні.

5. ОУП стремітиме до створення в більших осередках центрів української культури. Вони повиннi діяти на основі чинного законодавства про установи культури й фінансово підтримуватися державою.

6. Важливе значення для культурно-освітньої праці української громадськості в Польщі має плекання регіонального багатства культури лемків, бойків, надсянських галичан, холмщаків та підляшуків. Виселення довело до зруйнування традиційних форм життя, знищення великої кількості пам’ятників матеріальної культури. В нових обставинах заникають народні звичаї й обряди. Завдяки зусиллю широких кіл громадськості чимало вдалося зберегти. ОУП всіма засобами допомагатиме збереженню й розвиткові традиційних регіональних культур, тим більше, що ведена протягом останнього п’ятидесятиріччя державна політика спричинилася до занепаду цього багатства, а також – до штучного поділу української громади на окремі регіональні групи.