Організаційна структура ОУП : 

У пройденому шляху, від попереднього з’їзду організації, проведеного у січні 2001 р., ОУП досягло як успіхів, так і поразок. До найбільших успіхів слід зарахувати перш за все зміцнення шкільної бази у Перемишлі, Ґурові Ілавецькому, придбання на власність приміщень-домівок у містах Ельблонг, Ґіжицько та Тшеб’ятів, активність на різних рівнях серед інших громадських організацій країни. У згадуваному періоді продовжували працю наші художні колективи, які стали відомі польській і закордонній публіці. Варто відзначити, що представники ОУП активні в місцевих самоуправах Вармінсько-Мазурського воєводства; організовані нами культурні заходи стали відомі широкому кругові глядачів. У перспективі за великий успіх треба вважати збереження шкільної мережі в умовах реформи. Наші лідери загально зуміли відстоювати рації у контактах із державними структурами й медіа та довести, між іншим, до того, що українська культура та мова все частіше присутня в програмах польського телебачення, радіо та на сторінках преси.


Протягом минулих років наша громада серйозно зафункціонувала також серед світового українства. У Світовому конгресі українців (СКУ), Європейському конгресі українців (ЕКУ) та в структурах української держави, що покликані для співробітництва з діаспорою, стали відомі як наші культурні заходи, так і виношені нашою громадою проблеми.


Важливим успіхом слід вважати появу українських культурних акцій на території, де недавно активність української громади була майже нульовою. Масові культурні заходи такі, як «Битівська ватра», «Прикордонні зустрічі», «Ніч на Івана Купала», «Дні української культури», організувалися в різних містах Польщі. Найбільшим культурним заходом є Фестиваль української культури, організований нашою громадою від 1967 р.


Названі заходи дозволяють обмежити вплив та тиск асиміляційних процесів, пропагувати традиційну та сучасну українську культуру.


Успіхи – це також активна робота серед дітей – розвиток мережі пунктів навчання української мови та фестивалі творчості дітей у Кошаліні та Ельблонзі (та в інших місцях), спортивні змагання, літні табори та поїздки в Україну, які дають змогу інтеграції наступним поколінням активних українців. Цих ініціатив ніяк не можна недооцінювати. Важливим в плані перспективи є особливо посилення активності Вчительського товариства та Союзу українок. Організовані ними заходи відповідають часто на найбільш актуальні потреби української спільноти на місцях. Також інші організації-прихильники ОУП (Об’єднання лемків, Організація української молоді «Пласт») займаються справами, які вимагають професійної підготовки, нестандартних розв’язок. 


Основні завдання організації – це подолання проблем із забезпеченням фінансів та інституціональної бази (у вигляді Центрів української культури) для ведення перспективної культурної роботи. Символічним місцем, яке показує наші обмежені можливості є, звичайно, Перемишль, й безуспішні клопотання про повернення громаді приміщень «Народного дому». Не завжди сприятливими були для нас як польські, так і українські державні чинники. Особливо міцно було це відчутне під час заходів навколо увіковічення жертв війни та політичних репресій. Проблеми у співпраці з Україною є як із врахуванням нашої думки в час піднімання рішень, так і з практичною допомогою, наприклад, пресовими виданнями, сучасними фільмами та аудіоматеріалами. 


В останніх роках неодноразово були ми примушені позбутися невиправданих сподівань і уявлень про можливості нашого зростання. Відкинення ілюзій щодо можливостей отримати допомогу ззовні, поставили перед нами потребу думати та планувати свою роботу в більш конкретних руслах. В умовах польської держави Об’єднання українців у Польщі здійснює програму, яка має відповідати очікуванням української громади, визначеним З’їздом організації та записаним у Програмі, в рамках громадської місії збереження національної й духовної тотожності та громадської рівноправності українців. 


Новим фактором в діяльності організації слід відзначити допомогу громадянам України, що перебувають на території Польщі, а перспективно можуть вплинути на якісне збагачення громадського життя українців, нащадків депортованих із рідних земель у 1947 році в рамках операції «Вісла».